День української писемності та мови

Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го № 1241/97 і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

У світі налічується близько 3 тисяч мов. У кожного народу — вона своя. І серед них — ніби запашна квітка в чудовому букеті — українська мова. Її багатство, краса, витонченість, мелодійність визнав світ.
Мова — це важливий чинник самовизнання нації, надійна основа розвитку країни, загартована багатовікововю історією та відточена творчістю найталановитіших українських письменників. Саме мова є душею нації, її генетичним кодом, адже у її глибинах народилося культурне надбання, яким може пишатися український народ. Без рідної мови жодна людина не здатна почуватися повноцінною частиною свого народу, його історії та культури.
У народі кажуть: “Скільки я знаю мов, стільки разів я людина”. Так, але опанувати скарбницями інших наук не може та людина, яка не знає своєї мови, її краси й багатства. Успіхи людини в житті, її взаємини з іншими членами суспільства значною мірою залежать від уміння спілкуватися. Мова — найважливіший універсальний засіб спілкування людей, до якого можуть входити, крім висловлення думок, почуття і волевиявлення.
Ми маємо безцінний дар – одну з наймилозвучніших і найкрасивіших мов світу! Бажаємо зберегти й утвердити українську мову, адже вона створює індивідуальне обличчя країни і нації.