Виховний захід на тему " Тарас Шевченко жити буде - доки на землі житимуть люди "
Сценарій " Прощавай , початкова школо! "
Тема : Подорож у Країну Здорового Харчування.
Мета :Розширити знання учнів про здорове харчування, формувати розуміння того, що здорова їжа – запорука здорового способу життя, розвивати комунікативну компетентність учні. Виховувати почуття власної гідності і поваги до праці інших людей.
Дійові особи :ведучі , зайчик , зайчикова мама , горобчик , мікроби , плямка , лікар Айболить.
Обладнання : маски для дійових осіб , пам’ятки здорового харчування , музичний супровід , презентація , овочі , фрукти .
Ведучий 1
Добридень вам, дорослі і малята,
Запрошуємо всіх на наше свято!
Ми свято здоров’я проводимо нині
Дуже потрібне кожній дитині.
Ведучий 2
Привіт, шановні гості!
Здоров’я, щастя, сміху!
Веселе свято на порозі
І нам і вам на втіху.
Ведучий 1
У кожній родині, у кожній сім’ї
Зростають веселі й спритні школярі.
А щоб шкільні науки добре вивчати
Про своє здоров’я треба подбати
Лікар Айболить
Друже, щоб здоровим бути, треба навички здобути.
Про здоров’я піклуватись: перш за все – не лінуватись.
І здружитися зі спортом, рідко ласувати тортом.
Воду крижану не пити і ніколи не палити.
Щоб знешкодити мікроби, руки мий і щоразу чисто.
Не забудь щоденно їсти овочі та фрукти різні –
Всі вони тобі корисні. Вранці й ввечері,
Мій любий, завжди – завжди чисти зуби.
Отже, будьте уважні під час подорожі. В дорогу!
Плямка
Не вмивайтеся ніколи і не мийте навіть рук,
Не потрібне це заняття, не вартує стільки мук.
Знов замурзуються руки, шия, вуха, все у вас,
Та навіщо сили тратить і даремно гаять час?
Стригтися також не варто, та й резону в тім нема,
Бо однаково на старість облисіє голова
Тож ходіть як я, бруднуля -
Так на світі краще жить!
Ведучий 2
Незвичная подія, нечувана пригода,
Казкова феєрія сама до нас прийшла.
Усе весною було, в казковім темнім лісі -
Історію почула, сорока принесла.
( Вбігає муха…)
Ведучий 1
Ой, а це що за невідомий літаючий об’єкт?
Муха
Я Мушечка маленька, літаю і жужжу,
Усім я заважаю, бо їстоньки прошу,
Люблю усе смачненьке, що бачу- то жую,
Не плачу, лиш співаю я пісеньку свою:
Жу-жу-жу – жу-жу-жу!
(зайчикові мама годує зайченятко,мужа сидить і їсть все, що кидає їй вередливий зайченятко )
Зайчикова мама
Мій Зайчаточко рідненький,
Став слабенький і худенький,
Я йому, маленькому, голубців.
Зайчик : Не хочу !
Зайчикова мама : Я йому з сметанкою млинців .
Зайчик : Не хочу !
Зайчикова мама : Я йому вареників наварила.
Зайчик : Не хочу !
Зайчикова мама : Я дрібненько салатику покришила.
Зайчик : Не хочу !
Зайчикова мама : Частувала теплими пампушками.
Зайчик : Не хочу !
Зайчикова мама : Із суницями м’якими пиріжками.
Зайчик : Не хочу !
Зайчикова мама :Що зайчат очко будеш пити ?
Зайчик : Пепсі колу, ненько.
Зайчикова мама : Що синочку будеш їсти ?
Зайчик : Солодку цукерку.
Зайчикова мама : Що з синочком сталося, не знаю,
Піду, краще лікаря розпитаю.
Муха : Ой, яке усе брудненьке,
Солоденьке та смачненьке.
Стала більша в сто разів!
Потягнуло щось на спів.
( співає пісню « Ніхто мене не любить»)
Ніхто не приготує, ніхто не нагодує.
З’їдаю, що упало, нікому не віддам.
Я чистоти не знаю, усе підряд кидаю
У черево зелене одразу ням- ням-ням.
Гоп-гоп-гоп, ши-на-гоп, а я літаю,
Гоп-гоп-гоп, ши-на-гоп, а я співаю.
Гоп-гоп-гоп, ши-на-гоп, я весело співаю.
Якби я їжу мала, ніколи б не літала,
Лежала б тільки їла, побільше, ням-ням-ням.
Я чистоти не знаю, усе підряд кидаю
У черево зелене одразу, ням-ням-ням.
Гоп-гоп-гоп, ши-на-гоп, а я літаю,
Гоп-гоп-гоп, ши-на-гоп, а я співаю.
Гоп-гоп-гоп, ши-на-гоп, я весело співаю.
Зайчик : Хто ти ? Я тебе не знаю.
Муха : Я частенько тут літаю.
Зайчик : Той лети собі подалі ,
Я тебе не зачіпаю.
Муха : Не впізнав мене? Я муха!
Чом повісив довгі вуха ?
Зайчик : Мухи не бувають величезні,
Тьфу- тьфу- тьфу,
Примаро, швидше щезни.
Муха : Ти ж нічого за обідом не з’їдав,
А мені за шибку викидав.
Я тому така велика і гладенька –
З’їла все, що готувала твоя ненька !
Я люблю усе брудненьке,
Солоденьке та смачненьке.
Чистоти я геть не зношу.
Скрізь, мікроби я розношу.
Гей, мікроби ! Де ви, друзі ?
Сюди мерщій, товстопузі !
( вибігають мікроби )
1 мікроб : Ми – мікроби, твої друзі,
Гидкі, бридкі, товстопузі.
2 мікроб : Живемо в тебе на тілі,
У грязюці, бруді, пилу.
3 мікроб: Їжу ти кидав на землю,
Вчинок, начебто ганебний.
Та за те ми вдячні дуже
Сили ми набрались , друже !
( пісня мікробів )
Ми – мікроби , ми – злодії.
Любимо, коли смердить.
Ви пилиночки тернулись,
А мікроб вже там сидить.
Не помивши руки, сіли
Доїдати свій пиріг,
А ми раз, два, три, чотири –
І уже нас цілий світ.
Приспів:
Нас багато,нас багато,
Ми в дорозі кожну мить,
Якщо ви брудні бруднулі ,
Тоді нам допоможіть
Брудне тіло, брудне тіло,
То для нас розкішний дім.
Й не потрібно нам таланту
Оселитись в домі тім.
Зайчик : Я не хочу вас отут терпіти,
Я не звик з мікробами дружити!
І ти теж зникай, противна мухо !
Муха : Ах ,ти так ! Тоді послухай !
Нам набридло під вікном сидіти,
Хочеться в хатиночці пожити,
Щоб для мене хтось варив і готував,
Мені в ліжко страви свіжі подавав!
( хапає зайчика і несе з собою на дерево, прив’язує )
Зайчик : Ой, матусю, порятуй !
Муха : Тихше ти, не репетуй,
Не кричи, не сіпайся, бо вкушу,
Я тебе до дерева прив’яжу.
( до мікробів )
Ну , а ви, мікроби – наглядайте,
Утекти зайчиську не давайте !
( до зайчика )
Будеш тут днювати й ночувати.
А я буду в хаті проживати !
( летить до зайчикової мами )
Зайчикова мама : Де ж тепер моє дитятко,
Моє рідне зайченятко ?
Муха : Цей зайчисько вас не слухав,
Він не їв , а лише нюхав!
Все, що ви наготували, -
Я до крихітки з’їдала !
То ж тепер я поживу у вас.
Ви варіть, а я поїм, і все гаразд.
Зайчикова мама : Де ж тепер моє дитятко,
Моє рідне зайченятко ?
Муха : Зайчика далеко я віднесла,
Та не причиню йому я зла !
Приготуйте щось поїсти та попити,
Щоб могла його я пригостити.
Він тепер далеко , не дістати
Ви ж , як я , не можете літати!
Зайчикова мама :
Зайченятку я обід приготувала,
Все у кошичок плетений поскладала.
Передай синочку, що сумую.
І за ним, малесеньким, жалкую!
Муха : Мій заручник , зайчик ваш,
Їжу в кошик, і шабаш !
( муха летить до зайчика, їсть обід з кошика, дражнить зайчика )
Муха :Ой, яка картопелька смачненька,
Булочка солодка й рум’яненька,
Смачно так зайчиха готувала…
Зайчик : То мені матуся передала !
Мухо, дай мені поїсти !
Муха : Добре , дам тобі погризти !
(Муха дає зайченятку малу морквинку з руки, він її жадібно хапає. Муха стрімко забирає руку, щоб не вкусив голодний заєць. )
Зайчик : Дай іще , я зголоднів !
Я не їв, не пив уже 5 днів !
Муха : Чом раніше ти не їв ?
Тепер сиди ! Не вари на мою голову води !
Зайчик : Зжалься, мухо , я голодний, просто жах !
Дай, лиш спробую, який обід на смак.
Ну будь ласка , дай хоч пиріжок…
(муха відламує шматок пиріжка, дає зайцеві )
Муха : Добре, на , поїж один разок…
( муха здивовано дивиться у кошик , витрушує )
Муха : Все поїли, вже немає,
До зайчихи знов злітаю !
(Муха летить. )
Зайчик :Сиджу на дереві вже кілька днів,
Я так замерз і зголоднів,
Тепер,без мами, ніби сирота,
І друг мій лише – самота.
Якби я , мамо, розв’язатись зміг,
До тебе крізь ліси і хащі біг.
Я пам’ятаю мамине тепло,
Як гарно з нею нам було
Вона смачний готовила обід,
Пекла з грибочками пиріг
Якби вернути, маму б цінував,
Я б гарним і слухняним зайцем став.
( Прилітає горобчик )
Зайчик : Хто ти ?
Горобчик : Я відважний спритний хлопчик !
Не впізнав ? Зовуть мене горобчик !
Що з тобою ? Чом ти плачеш, зайченятко ?
Хто тобі зв’язав маленькі лапки ?
Зайчик : Я не їв , не пив , що мама готувала,
Все за мене муха поїдала.
Стала величезна, знахабніла,
І мене сюди приволочила!
Мене муха прив’язала й полетіла,
І мене голодного лишила !
( зайчик плаче, його втішає горобчик )
Горобчик :Та не плач тебе я розв’яжу .
Як іти додому покажу .
( намагається розв’язати зайчика, йому заважають мікроби )
1 мікроб : Це куди ж зібралися ви, друзі ?
Горобчик : Хто вони ?
Зайчик : Мікроби голопузі !
Мікроби : Не дамо його порятувати.
Не повернеться він до рідної хати.
Зайчик : Що ж тепер , горобчику робити ?
Горобчик : Треба лікаря покликати – Айболита !
( Кличе)
Ми не знаємо, що з мікробами робить.
Швидше, швидше , лікар Айболить!
(виходить лікар)
Айболить : Я відомий Айболить.
Хворий, що у вас болить ?
До хворих часто поспішаю,
Скриньку я чарівну маю.
Потрібні ліки пропишу,
Усім в біді допоможу.
Зайчик : Ой, чекаю допомоги,
